#ковтокслова (Лк 8:16-21)
Уяви життя без Бога. Темрява, безвихідь, як тунель без кінця. Але Бог – це не просто світло в кінці тунелю. Він сам є цей кінець, мета нашого життя. І коли все навколо темно, ти включаєш “генератор” – молитву. Молитва підживлює світло всередині, допомагає не згубитися і вийти до Божого сяйва.
Зазвичай, коли нам важко, хочеться закутатися в ковдру і нікому не показуватися. Але з Богом – трішки інша історія. Ісус і святі не ховалися в стражданнях. Вони не страждали за свої гріхи, а брали на себе гріхи інших. Вони дали нам приклад – як любити ближнього, навіть коли важко. А ось мої власні гріхи? Їхній тягар бере на себе Христос.
Ісус – це Світло світу, яке горить навіть на хресті. Воно завжди помітне, варто тільки подивитися. І це світло має силу змінювати людей. Римський сотник бачив Христа і повірив. Павло, гнобитель християн, осліп від цього світла і став одним із найпалкіших апостолів. Світло Христа відкриває правду, яку не приховати, як і те, ким ми є насправді.
Хрест – це не просто символ страждань, а глибоке джерело віри. Чим більше вдивляєшся в нього, тим ясніше розумієш, ким є Ісус: Сином Божим, який страждав, бо любить нас. А любов іноді вимагає жертви. Жертва змінює серце. І в цьому суть віри – Бог любить нас і показує це на хресті.
Тому не ховай свій “світильник” під ковдру. Бог створив тебе, щоб ти горів, як лампа на видноті, освітлюючи шлях іншим. Не бійся любити, жертвувати, інколи навіть страждати заради добра. Бо це світло ніколи не згасне – воно буде горіти вічно.
#ковтокслова 09.12.2024
photo by Shaun Higson
